За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Микола Величко зробив шість тисяч чашок, травень-2024. Суспільне Хмельницький
Гончар Микола Величко зробив шість тисяч горнят з 10 запланованих. Він облаштував свою гончарню в селі Григорівка Старокостянтинівської громади на Хмельниччині. За виручені за чашки гроші хоче побудувати на подвір’ї своєї майстерні артпростір: для роботи і професійного розвитку.
Про це майстер розповів Суспільне Хмельницький.
Микола Величко — колись кореспондент-телевізійник, в недалекому минулому — боєць ЗСУ, а тепер щодня гончарить за кругом. Майстер розповів, глину купує на слов'янському підприємстві, бо вона високотемпературна та міцна. Але додає до своїх виробів і місцеву глину.
Горнятка гончара Миколи Величка, травень-2024. Суспільне Хмельницький
"Реалізую свій проєкт "10 тисяч горнят". Вже перетнув межу шести тисяч. Гроші за продані горнята йдуть на будівництво артрезиденції, яку вже почали будувати поруч з майстернею. В першу чергу, це буде моя майстерня, де я буду працювати і де можна буде проводити майстер-класи. Тут буде кілька гостьових кімнат і таким чином можна буде збиратися всім бажаючим на якісь семінари", — пояснив Микола Величко.
У майстерні працює товариш Миколи — військовослужбовець Богдан. Він створює зліпки для художньої керамічної плитки.
"Наразі це психологічна реабілітація, спосіб зосередитись і відволіктись. Це допомагає. Я ще й маю освіту психолога і зараз освоюю напрямок роботи із ПТСР. Проходжу цей шлях з самого початку, щоб зрозуміти, мати інсайдерський досвід в темі, і тоді я вже зможу допомагати іншим", — розповів Богдан.
Вироби з глини майстра Миколи Величка, травень-2024. Суспільне Хмельницький
Микола Величко розповів, після повернення з фронту не шукав якоїсь спеціальної реабілітації, просто почав працювати.
"Півтора роки служив. Рік служив, пів року воював. Бо служба і війна — це зовсім інші речі. Я прийшов з фронту, не було серйозних флешбеків, такого складного психологічного не було, бо я одразу з головою в роботу поринув", — зізнався Микола Величко.
Свої горнята на 300 мілілітрів майстер випікає в печі за температури 1250 градусів та покриває глазур'ю.
"Зараз тільки через сайт продаю. Там все описано: для чого я їх продаю, куди гроші йдуть з цих чашок", — розповів чоловік.
Поки служив, Микола неодноразово продавав свої гончарні вироби й донатив гроші на армію.
"Купували за ті донати, в основному, автомобілі. Також сонячні панелі, станції, генератори. Та цей проєкт хочу присвятити людям мистецтва, які б мали в Григорівці творчий простір", — поділився Микола Величко.