- Богдану Власюку було 28 років.
- Під час повномасштабної війни він повернувся з-за кордону в Україну.
- Рідним казав, що не може спокійно споглядати за тим, що відбувається.
- Загинув на Запорізькому напрямку.
- Дізнавайтеся історію захисника, рідні якого просять про присвоєння йому Героя.
У соцмережах часто публікують посилання на петиції, де рідні просять про присвоєння звання Героя для полеглого захисника. Така ж історія спіткала близьких Богдана Власюка, який з Хмельницького району. Його мати створила петицію зі зверненням до президента Володимира Зеленського. Підтримати її ви можете за посиланням. Мама захисника каже: хоче, аби пам’ять про її сина жила вічно. Адже він був людиною з великої літери. Воїном з великої літери.
На четвертий день вторгення повернувся в Україну
Оксана Прокопчук пригадує свого сина в дитинстві – «Такі діти народжуються раз в століття». Мовляв, Богдан змалку ріс спокійним, чемним і добрим. Зростав у селі Митинці. Там закінчив 5 класів. Згодом за сімейними обставинами переїхав із сім’єю в село Чепелівка. Там продовжив навчання до 9 класів. А тоді вступив у навчальний заклад в Хмельницькому.
– Богдан народився в селі робітників. У 3,5 роки він залишився без батька. Мій Богдан був добряком з великої літери. У нього було чимало друзів. Всі його дуже любили. Після навчання в школі в Чепелівці, він вчився у Хмельницькому професійному ліцеї №8, на обліковця бухгалтерських даних. Також навчався на автослюсаря в Красилові. Проте за професіями він так і не працював. Їздив за кордон, на заробітки. По-перше, він дуже хотів світ побачити, а по-друге – заробити кошти на власний будинок, – розповідає мати загиблого воїна.
У 2015 році Богдан Власюк відправився на строкову службу. Пізніше він продовжив їздити на заробітки. Коли почалася повномасштабна війна, перебував у Литві. Вже на четвертий день вторгнення повернувся в Україну. Матері сказав, що не може сидіти за кордоном, коли вдома відбуваються справжні жахіття.
– Він казав, що не зможе бути в Литві, коли тут таке робиться. Як наші звільнили Бучу, то він сказав мені: «Якщо всі втечуть за кордон, то Буча буде в Хмельницькому». Я дуже ці його слова запам’ятала, – розповідає пані Оксана.
«Завжди казав, що все добре»
Богдан Власюк служив в 117 ОМБр. Був солдатом-водієм 3 відділення 2 взводу роти протитанкових ракетних комплексів. Будучи там, у зоні бойових дій, із мамою спілкувався коротко. Пані Оксана пригадує, що він весь час казав: «Все добре». Мовляв, жодного разу ні на що не поскаржився. Казав, що має все необхідне.
У травні 2023-го його бригада стала обороняти країну на Запорізькому напрямку. Саме там, під час виконання своїх обов’язків, Богдан Власюк загинув. Це сталося 26 вересня 2023 року, біля Малої Токмачки, що в Запорізькій області. Богдану Власюку тепер назавжди 28 років. Його поховали в рідному селі Чепелівка в Хмельницькому районі.
Мати розповідає, що син не встиг створити власну сім’ю. У нього залишилася мама і двоє рідних братів. Все, про що просять зараз рідні, долучитися до підписання петиції. Адже понад усе вони хочуть, щоб пам’ять про Богдана жила вічно.