Туризм визначений одним із пріоритетних напрямків розвитку Староушицької громади на Хмельниччині, до складу якої входять 13 населених пунктів. Тож тут активно працюють над тим, аби привабити побільше гостей. Про створений просто неба етномузей та 700-річну криницю з цілющою водою ХМ-ІНСАЙД уже розповідав у матеріалі “Історія затоплених сіл: які таємниці зберігає етномузей на Хмельниччині”. Сьогодні знайомимо вас ще з однією із тамтешніх родзинок, які популяризують красу Поділля, річки Дністер, місцевих митців та й просто прикрашають типові будівлі у сільській місцевості. Це — мурали. Кореспондентка ХМ-ІНСАЙД побачила найцікавіші з них.
Наразі у громаді більше двох десятків муралів, які створювали художники із усієї країни.
Мурал «Розірвана душа» на приміщенні Укрпошти в селі Гораївка торік намалювала мисткиня з Києва. Каже, так відобразила те, що відчувала на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
У стінописах вирішили зображувати дністровську і подільську культуру та популяризувати локальних митців, що творили у цих краях. Так виникла думка втілювати у настінних малюнках мотиви з робіт художника Олександра Грена – відомого митця початку минулого століття.
Самобутній художник, вдумливий педагог, невтомний дослідник подільської старовини — такою особистістю увійшов у літопис українського мистецтва Олександр Грен (1898-1983). Уродженець росії на Поділля переїхав з родиною, адже його батьки народились у цих краях. Жив і працював на Кам’янеччині з початку ХХ століття до самої смерті. Митець творив у стилі кубофутуризму і класичному академічному.
Певний час він мешкав у селі Крушанівка Староушицької тергромади, тож надихався тутешніми краєвидами та подолянками. Саме їх часто зображував на своїх полотнах.
Мурал «Подолянка», натхненний творчістю митця, прикрашає стіну будинку культури в селі Гораївка.
«Попри те, що його роботи намальовані у 20-тих роках минулого століття, вони виглядають оригінально, дуже цікаво і сучасно. Він не є широковідомим художником, але ми вирішили, що якщо він жив і творив у цих місцях, то варто знайомити загал із його творчістю», – розповідає Андрій Захарко, директор КП «Туристично-інформаційний центр».
Наразі у Староушицькій громаді є 4 мурали за мотивами робіт Олександра Грена.
Останній мурал у цьому стилі зобразили цьогоріч у селі Грушка. На стіні шопи (місцева назва накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця і дощу, – РЕД.) Андрія Павловського, засновника агенції мандрів «Втекти з дому». Розповідає, що цей мурал можна назвати своєрідним монтажем різних елементів з реальних робіт Грена та частин його ескізів, які є у фондах музею-заповідника Кам’янця-Подільського.
Поряд зі стінописом відтворили цитату Олександра Грена, яка, на думку авторів, найкраще відображає любов митця до Поділля.
Цікавинка робіт Грена у тому, що жінок він зображував із великою кількістю хусток на обличчі.
«Ми досліджували це питання і виявилося, що на Поділлі була традиція пов’язувати кілька хусток одночасно, щоб було видно усі вузли. Тож у ті часи тут дійсно можна було, як у нас кажуть, уздріти таких жінок. А закритий рот можливо символізує дух епохи: не можна було відкрито говорити, що хотілось. Тож, імовірно, він так переніс це на свої полотна. Або ж на тогочасному Поділлі було чимало представників різних національностей та релігій і митець хотів продемонструвати це», – розмірковує Павловський.
На різних локаціях у громаді є малюнки присвячені котику – Бакотику.
Голова Староушицької селищної ради Анатолій Тимчук зауважує, що всіляко заохочують митців прикрашати села громади муралами. Навіть створили карту із позначками усіх стінописів, щоби подорожуючі могли знайти цікаві малюнки.
«Це цікаво і сучасно, і ми вважаємо, що це також приваблюватиме мандрівників, адже у кожного художника є свої шанувальники і вони можуть побачити його роботи у нас. Ми бачимо, що це працює, але туризм – це «гра у довгу», тож зараз напрацьовуємо базу», – ділиться очільник громади.
Джерело: xm-inside.com