Збереження земель історико-культурного призначення залишається пріоритетом в роботі органів прокуратури Хмельницької області. Зокрема, у 2023 та 2024 роках вжито заходів до усунення перешкод у користуванні такими землями, на яких розташовано 25 об’єктів археологічної спадщини.
Про це повідомили у Хмельницькій обласній прокуратурі.
За статистичними даними, поміж наявних на Хмельниччині об’єктів культурної спадщини, найбільше історичних – близько 1400, та археологічних – понад 800. Представлені вони городищами літописних міст, поселеннями, які зберегли залишки трипільської, скіфської та черняхівської культур, а також місцями давніх поховань різних епох.
Утім, працівники прокуратури виявили, що попри законодавчу заборону все частіше внаслідок неправомірних дій та рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування особливо цінні землі вибувають із державної власності.
“А тому наша мета — зберегти кожен артефакт, успадкований від попередніх поколінь, які творили цивілізацію на теренах Хмельниччини, повернути у власність держави кожну незаконно відчужену земельну ділянку, на якій розміщені пам’ятки археології”, – сказав керівник обласної прокуратури Олексій Олійник.
За його словами, яскравим прикладом вжитих заходів представницького характеру є повернення до державної власності ділянки, на якій розташовані пам’ятка археології – Городище літописного міста Тихомеля, заснованого близько Х ст., й унікальна пам’ятка історії та архітектури – Аріанська вежа-каплиця, XVI – XVII ст., аналогів якій немає в Україні.
Прилеглі до неї землі, перебуваючи у власності громади, піддавалися постійному обробітку під посів сільськогосподарських культур. А це, за словами представниці прокуратури Анни Скрипнюк, призводило до поступового руйнування поверхневого шару ґрунту.
“Будівництво Аріанської каплиці поблизу старовинного Тихомеля пов’язане з родом волинських землевласників Сенют, які починаючи з середини XVI ст. стають власниками містечка Ляховець (це сучасне Білогір’я ) і княжого міста Тихомеля. За традицією цього віросповідування каплиці будувались на місці поховань послідовників аріанської віри і знаходились здебільшого на пагорбах”, – розповідає Інна Михайлова, директорка Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької ОВА.
Крім того, як констатують у прокуратурі, торік у власність держави повернуто з незаконного володіння фермерського господарства земельну ділянку із Курганним могильником, датованим ІІ-І тисячоліттям до нашої ери.
Цьогоріч повернуто земельну ділянку, на якій розміщена пам’ятка археології національного значення – Поселення черняхівської культури, II-V ст., значні площі якого недосліджені.
“Ці землі в ході інвентаризації незаконно віднесені органом виконавчої влади до земель сільськогосподарського призначення та передані у комунальну власність”, – зауважила Анна Скрипнюк.
Наразі за позовами прокуратури в суді вирішується питання про повернення 4 гектарів земель історико-культурного призначення із розміщеними на них 85 курганами в селі Карачківці, що на Кам’янеччині. Там сільрада, незаконно отримавши ці землі у комунальну власність, поділила їх із метою подальшої їх передачі у приватну власність.
Особливої шкоди, на думку старшого наукового співробітника відділу охорони пам’яток Хмельницького ОНМЦ культури і мистецтв Тараса Проказюка, завдає землеробство на землях культурно-історичної спадщини.
“Оранка призводить до руйнування археологічного культурного шару. Будь-які несанкціоновані роботи на пам’ятках археології, вилучення з них предметів призводить до втрати цього контексту, спотворює історичну інформацію про процеси життєдіяльності людства, що має величезне соціально-культурне значення”, – наголошує науковець.
Як повідомляв ХМ-ІНСАЙД, на Хмельниччині зареєстровано низку об`єктів культурної спадщини.
Джерело: xm-inside.com