Хмельницький архітектор та співзасновник Reifschneider Bureau, член Національної спілки архітекторів України Дмитро Райфшнайдер поділився тонкощами побудови будинків різних типів та розповів, які з них є найміцнішими та найбільш стійкими до ворожих ударів.
За словами Райфшнайдера, як повідомляє Суспільне, старі будинки з дерев’яними вікнами не витримають навіть вибухової хвилі від БПЛА на відстані. Сучасні ж монолітно-каркасні будинки є більш стійкими та менш схильними до обвалів.
Архітектор підкреслив, що рівень безпечності будинків залежить від декількох факторів:
-
Тип цілі:
-
дрон-камікадзе
-
авіабомба
-
крилата ракета
-
балістична ракета
-
ядерна стратегічна зброя
-
Тип пошкодження:
-
вибухова хвиля з далекої відстані
-
вибухова хвиля з близької відстані
-
безпосереднє влучання в будинок
Найбільш вразливими, зауважує Райфшнайдер, є старі будинки з дерев’яними вікнами. Скло розбивається, завдаючи шкоди мешканцям. Сучасні вікна зі склопакетами витримують слабкі вибухові хвилі, але при сильнішому навантаженні також розбиваються.
Приватні будинки з цегляними стінами та дерев’яними перекриттями є дуже вразливими. Більш міцними є будинки з залізобетонними пустотними плитами, але найміцніші – з монолітного залізобетону.
Приватний будинок у Хмельницькому, зруйнований внаслідок влучання російської ракети 22 березня 2024 року (фото ХМ-ІНСАЙД)
Квартирні будинки не обладнані справжніми укриттями. Чим вищий будинок, тим більша імовірність, що він опиниться на траєкторії руху повітряної цілі. Верхні поверхи менш безпечні.
“Сталінки” мають товсті цегляні стіни, дерев’яні перекриття або бетонні плити. Із плюсів: товсті стіни та низька поверховість (два чи три поверхи), проте вони мають дерев’яні перекриття, які не захищають, а верхній поверх вразливий до руйнувань.
“Хрущовки” бувають цегляними та панельними. Цегляні мають середню поверховість і товсті стіни, але верхні поверхи вразливі. Панельні менш стійкі, і при влучанні можуть втрачати кілька поверхів або під’їзд.
Панельні багатоповерхівки, як правило, дев’ятиповерхові, але панельна конструктивна схема не надто стійка. При влучанні стінові панелі й перекриття можуть скластися, зруйнувавши кілька поверхів або цілий під’їзд.
Будинки з білої (силікатної) цегли 1980-1990-х років мають різну висотність і можна прирівняти до “хрущовок” за безпековими характеристиками. Вони мають товсті стіни, але верхні поверхи вразливі.
Пошкодження багатоповерхівки у Хмельницькому, внаслідок прильоту російської ракети 22 березня 2024 року (фото ХМ-ІНСАЙД)
Цегляні новобудови 2000-2020-х років мають товсті стіни та залізобетонні пустотні плити. Вони є досить безпечними, але все ж не монолітний залізобетон.
Монолітно-каркасні будинки 2010-2020-х років є найкращим варіантом з точки зору стійкості. Вони мають жорстко зв’язані конструкції, що робить їх надзвичайно стійкими до обвалу. Проте верхні поверхи є вразливими.
Насамкінець Райфшнайдер підкреслює, що у будь-якому будинку під час повітряної тривоги найкраще перебувати у внутрішніх коридорах або ваннах, щоб уникнути впливу вибухової хвилі та уламків.
“Перше – в якому б будинку ви не були, треба переміститись вглиб будинку, щоб не перебувати у кімнаті з вікнами. Друге – це правило двох стін, яке досі ще не всі розуміють. В глибині будинку зазвичай є коридор або ванна, які відгороджуються перегородкою і зовнішньою стіною (навіть якщо з вікном). Дві стіни потрібно, щоб зупинити не тільки розбите скло, а й шрапнель та уламки снаряда, які можуть залетіти через вікна”, – зауважує архітектор.
Джерело: xm-inside.com