До повномасштабного вторгнення Микола Хоміцький працював у філії «Летичівське лісове господарство». Був водієм із вивезення деревини з лісу. Однак у лютому 2022-го року чоловік змінив форму лісівника на військовий піксель.
У Подільському лісовому офісі розповіли, що воїн-лісівник на війні уже 2 роки та 4 місяці. Увесь цей час чоловік бореться з ворогом у складі 63-ої окремої механізованої бригади.
«Я і мої побратими – добровольці. Нами рухає мотивація та бажання вигнати ворога якнайдалі, щоб ця наволоч не прийшла у наш дім», – каже військовий Микола Хоміцький.
Разом з побратимами військовий пройшов напрямки, які у зведеннях Генштабу фігурували як найтяжчі. Спочатку брав участь у обороні Миколаївщини, зокрема боях за Снігурівку. Потім була Херсонщина. Про те, як військові будували переправи для форсування річки Інгулець колись зніматимуть фільми.
«Ми працювали попереду нашої піхоти. Під’їжджали вантажівками до річки і робили насипи. Це все на очах у ворога, під постійним вогневим контролем. Шаленим темпом вдалося облаштувати 9 переправ. Це дозволило нашим штурмовим військам провести успішний контрнаступ на лівому березі Інгульця», – так Микола пригадує вирішальні події на полі бою, завдяки яким восени 2022 року, зокрема, вдалося звільнити Херсон.
Небезпека на кожному кроці. Захиснику не раз доводилось їздити по мінному полі чи прикривати побратимів викликаючи на себе вогонь. Чоловік не приховує: війна його змінила. Через щоденні ризики стало важче контролювати емоції, втім найбільше вибиває з колії – втрата товаришів:
«Дуже важко усвідомлювати, що вже не можу зателефонувати до деяких хлопців. Номери їхні не видаляю, бережу у телефонній книзі».
Днями Микола повернувся на Донеччину із короткої відпустки. У свій 46-тий день народження зміг побути вдома, з рідними: дружиною, сином та донькою, які дуже чекали зустрічі з батьком.
За виявлену мужність Микола Хоміцький нагороджений медаллю «За хоробрість у бою».
Джерело: xm-inside.com