В останню земну дорогу у громадах на Хмельниччині провели полеглих у боях із російськими загарбниками захисників України: Віктора Ткачука, Ростислава Романька, Дмитра Липчинського, Максима Березюка, Олега Рев’юка, Олексія Мануса, Володимира Знаємського.
Наймолодшому з них – Ростиславу Романьку – було лише 18 років. Він добровольцем приєднався до захисників у свій день повноліття. Боєць родом із Маріуполя і його найбільшою мрією було звільнити рідне місто від окупанта.
Загинув юний воїн 5 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Поховали героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове в Хмельницькому.
У Кам`янці-Подільському назавжди прощалися з гідним сином своєї землі, звитяжним воїном — Віктором Ткачуком.
“Йому ще б жити та жити, кохати й народжувати діток, але доля розпорядилася по своєму, і тепер йому назавжди 22… Дякуємо Віктору, мужньому та непохитному Воїну, за любов до України за вірність, відданість українському народу, за героїчний жертовний чин”, – йдеться у дописі міської ради.
Поховали бійця на міському кладовищі з усіма військовими почестями під залпи почесної варти та Гімн України на Алеї Слави.
Відбулась церемонія прощання із загиблим захисником України, молодшим сержантом 43-річним Дмитром Липчинським. Як інформують у Старокостянтинівській міськраді, вірний військовій присязі, Дмитро загинув 30 вересня 2024 року під час виконання службових обов’язків в Донецькій області.
Вічний спочинок воїн знайшов на кладовищі села Миролюбне, звідки був родом.
У рідну Писарівку Війтовецької громади “на щиті” повернувся Максим Березюк.
“Максим народився 19 серпня 1988 року у багатодітній родині. Доля Максима була складною, з малих літ виховувався в інтернаті, але це не завадило стати йому хорошою, доброю, чуйною людиною. Він був завжди усміхненим, позитивним, активним. Для своїх рідних братів та сестер був люблячим братом, опорою та надією у родині, вірним товаришем та другом. Він завжди приходив на допомогу усім, хто цього потребував”, – розповіли про бійця у громаді.
До війська Максим мобілізувався у червні цього року, а вже 7 жовтня громада зустрічала земляка в скорботі навколішки…
З гірким сумом, болем та слізьми на Красилівщині попрощалися із мужнім захисником уродженцем села Яворівці, начальником радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки, старшим сержантом Олегом Рев’юком.
Із грудня 2022 року боронив Україну, перебуваючи майже постійно “на нулі”: Запорізький напрямок, Авдіївка, Куп’янськ та інші. Загинув захисник, виконуючи військовий обов’язок, 30 вересня в районі населеного пункту Кіндрашівка на Харківщині.
“За мирного життя Олегові золоті руки не боялись ніякої роботи – працьовитий, добрий, веселий, готовий завжди допомогти, жив, працював та радів з дружиною успіхам своїх доньок, мріяв про їхню щасливу долю.
Без нього залишились батьки, дружина, дві доньки, сестра. Поховали воїна з усіма військовими почестями на кладовищі села Яворівці. Йому назавжди 45…
Волочиська громада віддала останню шану Олексію Манусу, який до останнього подиху залишався вірним своїй Батьківщині.
“Олексій народився 19 червня 1996 року в місті Волочиськ. Останні вісім років свого життя провів за кордоном, працюючи в Польщі. У квітні 2024 року повернувся на рідну землю, і вже 7 квітня вступив до лав ЗСУ, без вагань ставши на захист Батьківщини. З цього часу він мужньо виконував свій військовий обов’язок і став надійним побратимом для товаришів”, – розповіли про земляка у громаді.
24 липня під час боїв Олексій отримав поранення. Після лікування він провів місяць на реабілітації, що дало можливість побути поруч із рідними та друзями. А 1 жовтня російська орда забрала життя 28-річного відважного воїна.
Захищаючи Батьківщину від ворога, загинув військовий зі Старосинявщини Володимир Знаємський.
“Був мобілізований на початку повномасштабної війни. Вірний військовій присязі військового, у бою за нашу Україну та мир, віддав найцінніше – своє життя, військовослужбовець молодший сержант Володимир Знаємський в районі населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області 5 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання”, – сповістили у громаді.
У 54-річного Володимира залишились матір, брат, дружина, син та донька, онук.
Вічна шана захисникам!
(Фото з офіційних сторінок Хмельницької, Кам`янець-Подільської, Волочиської, Старокостянтинівської, Війтовецької, Красилівської, Старосинявської громад)
Джерело: xm-inside.com