- У поминальні дні після Великодня заведено відвідувати могили померлих.
- Як правильно поводитися на кладовищі та що слід знати про Проводи?
- Запитали військового капелана Даниїла Тарнавського.
Щороку християни східного обряду відзначають Радоницю. У народі цей день також називають Проводи. Тоді заведено поминати померлих родичів та близьких.
Цьогоріч Великдень святкуватимуть у неділю, 5 травня. За календарем, Радониця – у вівторок, 7 травня. Однак чимало людей звикли збиратися на кладовищі через тиждень після Великодня. Яких правил слід дотримуватися на цвинтарі та що треба знати про поминальні дні? Про все це розповів військовий капелан з Хмельницького Даниїл Тарнавський.
«Не треба залишати цигарки, бо їх любив покійний»
Даниїл Тарнавський розповідає, у поминальні дні люди мають згадати та вшанувати рідних і близьких, які відійшли у вічність. Саме це є основним приводом відвідати могилу. Та при цьому не варто забувати про правила поведінки на кладовищах. Адже деякі речі, які роблять на цвинтарях, з погляду релігії, є неприпустимими.
– Радониця припадає на вівторок. Але зазвичай ми не збираємося на кладовищах у цей день з низки причин. Зокрема – через те, що це будній день. Тому ми збираємося традиційно після Великодня у визначені дні. Тут, на Хмельниччині, зазвичай через тиждень після Пасхи. Це перша неділя після Великодня.
– Церква не заохочує влаштовувати Проводи на Пасху. Бо цей день є для живих. Вже через тиждень після цього ми збираємося саме на кладовищах, бо там лежить наша плоть від плоті. Там спочиває людина, яка дорога для нашого серця. І ми приходимо у місця поховання так, як це робили перші християни ще у катакомбах, де були поховані тіла мучеників, – каже військовий капелан.
Перед поминальними днями Даниїл Тарнавський радить навідатися на кладовище задля прибирання могили. У Провідну неділю не потрібно нести на цвинтар штучні квіти. Адже виявом любові є саме живі квіти. Також не варто розпивати алкогольні напої чи виливати їх на могилу, – додає капелан.
Не слід на кладовищі вживати їжу та залишати її на могилі. Паски та яйця, які зазвичай несуть люди, принести можна. Проте згодом їх варто прибрати. На могилі краще поставити лампаду чи свічку, – радить Даниїл Тарнавський.
– Неприпустимим на кладовищі є вживання спиртних напоїв. Виливати горілку на могилу. Чи ставити цигарки, бо так начебто любив покійний. Не потрібно на кладовищі вживати їжу. На могилу можна принести паску та яйце. Після того ці страви треба залишити у визначених місцях. Зазвичай там, де збирають допомогу для тих, хто її потребує. Їстівного там залишати не потрібно. На могилі має залишатися лише лампада, яка повинна горіти. Або ж свічка, якщо дозволяє погода. Також слід залишити на могилі живі квіти, – говорить Даниїл Тарнавський.
«Віра без діл мертва»
Традиція вшановувати померлих у певні дні – це одна з релігійних практик, якої слід дотримуватися. Даниїл Тарнавський говорить, що церква заповідує людям молитися у певні дні.
Проте згадувати про тих, хто відійшов у вічність варто й в інші дні. Зокрема, це стосується загиблих військовослужбовців. Військовий капелан розповідає – шану померлим потрібно віддавати й тоді, як відзначаємо День Героїв, День українського добровольця та інші.
Крім того, Даниїл Тарнавський говорить про речі, які потрібні для душі померлого. За його словами, це не лише молитва.
– Ми часто в Господа просимо, щоб він посилав певні речі для душі померлої людини. Такі речі – це наша молитва, бо це щира розмова з Богом. І якщо ми просимо в Бога те, що не протирічить його заповідям, Господь це посилає для людської душі. По-друге – це добрі справи в честь і пам’ять людини. Церква нам каже, що віра без діл мертва. Тож, крім того, що ми молимося за померлу людину, ми маємо творити добрі справи. По-третє, вічна пам’ять. Ми завжди повинні згадувати, пам’ятати та вшановувати наших рідних і близьких, – розповідає військовий капелан.
– Особливо після повномасштабного вторгнення, серед усіх цих поминальних заходів, присутнє вшанування пам’яті загиблих. І ми в певні визначені дні маємо віддавати шану загиблим. Навіть у такі, як День Героїв чи добровольців. Людина, яка проживає в земному житті, не знає, що таке вічність. Проте ми маємо вічно пам’ятати тих, хто відійшов, – додає Даниїл Тарнавський.
Нагадаємо: на Хмельниччині від початку війни з УПЦ МП вийшли майже 300 релігійних громад.