Коли власник, гладячи тваринку, раптом помічає м’яке або еластичне випинання в паху – це може бути пахова грижа у собаки. Ще одним клінічним проявом грижі може бути зміна розміру такого утворення при зміні положення тіла або натисканні. Ця ситуація зазвичай бентежна для власника. Але не варто панікувати, розвивати страшні думки та малювати найгірші картинки в голові. Важливо спокійно і виважено обрати ветеринарного лікаря, і підтвердити або спростувати припущення наявності грижі. Пахова грижа у собак – це вроджена або набута слабкість сполучних тканин внаслідок травми, фізичного навантаження, ожиріння або ж гормональних змін (спостерігається у самок).
У пахвинній ділянці є природний анатомічний канал. Через особливості організму або умов утримання може проявитися вроджена або набута грижа. Локалізуються грижі з одного або 2 боків. В грижовому мішку можуть опинитися такі анатомічні структури, як сальник, петлі кишківника, сечовий міхур чи ріг матки у самиць або ж жирові відкладення. Саме тому потрібна вчасна консультація ветеринара, розуміння стану наявної грижі і план лікування: чи то спостереження, чи вже потрібне хірургічне лікування. Це допоможе уникнути ускладнень і зберегти здоров’я собаки.
Різновиди пахових гриж у собак
Пахові грижі у собак поділяють за походженням та за ступенем складності. Розуміння цих різновидів допомагає власникам краще зрозуміти, коли можна обмежитися плановим ветеринарним втручанням, а коли потрібна термінова та невідкладна операція. Наталія Олександрівна проведе огляд, скерує на УЗД та розкаже про план дій надалі.
Перша категорія – вроджені пахові грижі.
Зустрічаються у цуценят і є наслідком аномалій розвитку м’язів пахвинного каналу ще до народження. Такі грижі помітні відразу або в перші місяці життя тварини. У деяких собак випинання дуже маленьке, але ризик ускладнення залишається. Вроджені грижі зазвичай односторонні, частіше розвиваються у самок та можуть залишатися непомітними довгий час, потребують планової хірургії, особливо якщо випинання збільшується.
Друга категорія – набуті грижі.
Вони розвиваються через підвищений тиск у черевній порожнині, травми, операції на черевній стінці, надмірного фізичного навантаження, ожиріння у собак чи різкого схуднення, вікових чи післяпологових змін.
Щодо ступеня складності, то неускладнені грижі – це ті, де органи не защемлені, а кровопостачання не порушене. Власник зазвичай помічає лише випинання у пахвинній зоні, без супутньої симптоматики. Інколи змінюється форма випинання, наприклад при фізичній активності собаки. Проте, неускладнені грижі не означають, що вони не потребують втручання. Адже така патологія безпечна лише в короткостроковій перспективі й з часом може прогресувати. Планова хірургія – це оптимальний спосіб впоратися з проблемою.
Ускладнені або ущемлені грижі – це найнебезпечніший різновид. У цьому випадку частина кишківника, сечового міхура або інших органів застрягає у паховому каналі. Кровопостачання органу порушується, що згодом призводить до некрозу тканин, перитоніту та високої ймовірністі не виживання тварини. Це невідкладний стан, а єдиний шанс врятувати тварину – екстрена операція.
Тварини в зоні ризику
Пахові грижі можуть розвинутися у будь-якої собаки. Не існує тварин чи порід повністю убезпечених від цієї патології. Проте, згідно з ветеринарними дослідженнями, найчастіше пахові грижі розвиваються у самок дрібних порід старшого віку. Особливо якщо вони не були стерилізовані. Це пов’язано з тим, що у самок пахвинний канал широкий, а м’язи пахової області слабшають через гормональні зміни. Додатковим фактором є вагітність та пологи, які створюють тиск на черевну стінку.
Щодо вікових аспектів, то вроджені грижі у цуценят розвиваються ще в утробі матері. А набуті виникають через зношування м’язів, характерне для старших тварин. Дрібні породи тварин, зокрема йорки, ши-тцу та чихуахуа мають більшу схильність до розвитку гриж через анатомічно тонші м’язи черевної стінки.
Крім того, в зоні ризику тварини з ожирінням, після травм чи хірургічних втручань в області живота. Ну і, звісно, генетична схильність та випадки вроджених пахових гриж в родоводі теж мають значення.
Лікування пахових гриж
Хороша новина така, що пахові грижі можна вилікувати, прибрати джерело болю і дискомфорту. Планове лікування передбачає хірургічне втручання для повернення вмісту грижового мішка в черевну порожнину та ушивання грижового отвору. Ця операція називається герніопластика і є єдиним ефективним методом лікування.
Залежно від ситуації втручання може бути плановим або екстреним. Планову операцію проводять після підготовки та обстежень, якщо грижа не ускладнена. У разі ущемлення органів стан стає критичним – рахунок іде на години, тому потрібна негайна операція.
Саме тому важливо не ігнорувати навіть незначне випинання в паховій ділянці. Збільшення, ущільнення, почервоніння або біль – сигнал терміново звернутися до ветклініки.
Якщо ви помітили підозрілі зміни або маєте сумніви щодо стану улюбленця – не відкладайте огляд. У клініці «Авіцена» у Львові проводимо діагностику та лікування хірургічних патологій. Звертайтеся до клініки за адресою вул. Драгана, 24а. Діє система попереднього запису.