В Анголі виявлено давні кам’яні споруди, що перевертають уявлення про доколоніальну історію
Будівництво потужної гідроелектростанції “Какуло Кабаса” на річці Куанза в Анголі стало поштовхом до несподіваного та значного археологічного відкриття. Під час підготовчих робіт на місці майбутньої греблі та водосховища вчені натрапили на унікальні кам’яні конструкції, що сягають значно глибшої давнини, ніж вважалося раніше. Це відкриття ставить під сумнів існуючі уявлення про архітектуру та розвиток суспільства в регіоні до прибуття європейців.
Культурний шар, що міг зникнути назавжди
Дослідники ідентифікували на досліджуваній території 117 скупчень кам’яних споруд, серед яких особливу увагу привернули кургани. Радіовуглецеве датування дозволило встановити, що деякі з поховань датуються початком XV століття, тобто передують португальській колонізації Анголи. Відкриття включає в себе не лише кургани та фрагменти стін, але й кам’яні платформи, що свідчить про розвинену систему поселень та ритуальних місць.
Варто зазначити, що знахідки могли бути назавжди втрачені під водою майбутнього водосховища. Це змусило археологів працювати в екстремальних умовах, поспішаючи задокументувати та вилучити якомога більше цінної інформації.
Культура Какуло-Кабаса: нові грані давньої цивілізації
Деякі з курганів містять рештки людських тіл, що вказує на існування цілого похоронного ландшафту. Способи поховання різняться: хтось був укладений на бік, а хтось – у сидячому положенні з підтягнутими колінами. Останній спосіб, як вважають дослідники, асоціюється із знаттю в тогочасній Анголі.
Однак, вчених здивувала відсутність дорогоцінних похоронних дарів. Натомість, були знайдені предмети побуту: камені для помелу, елементи кераміки та уламки заліза. На думку фахівців, це може свідчити про більш складне значення цих поховань, а також вказувати на важливу соціальну чи ритуальну роль жінок.
Окреме місце серед знахідок займає надзвичайно незвичайна урнa, яку було навмисно розбито і спалено. Всередині виявлено кремовані фрагменти черепа та зубів. Археологи наголошують, що подібної знахідки досі не було серед матеріалів, знайдених на території сучасної Анголи. Дослідники припускають, що ці урни могли відігравати ключову роль у ритуалах, подібних до присяги на вірність або принесення жертв, що відображено на ілюстраціях XVII століття місіонера Антоніо Кавацці.
Ці відкриття беззаперечно підтверджують гіпотези істориків про значну чисельність населення територій Анголи ще до появи європейців. Дослідження “сприяють формуванню нових археологічних уявлень про культурну складність південно-центральної Африки до колоніального періоду”, розкриваючи значною мірою недокументовану історію Анголи.
Навіть попри те, що частина цієї цінної археологічної спадщини буде затоплена, дослідникам вже вдалося виявити нові кам’яні споруди поза межами зони затоплення. Це дає надію на продовження розкопок та поглиблене вивчення історії регіону.