Судове засідання у справі Крупи: онлайн-участь та заяви про відвід судді
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 29 вересня провів друге підготовче засідання у кримінальному провадженні щодо колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, її чоловіка Володимира та сина Олександра. Під час слухань було ухвалено рішення про надання дозволу двом обвинуваченим брати участь у наступних засіданнях в режимі відеоконференції, перебуваючи за кордоном. Крім того, вдруге була подана заява про заміну судді, що призвело до відкладення розгляду справи.
Про це стало відомо з прямої відеотрансляції засідання, яка транслювалася на YouTube-каналі ВАКС.
Захисниця Володимира Крупи, Тетяна Гончарук, ініціювала подання заяви про відвід судді Дениса Коваленка. Адвокат аргументувала свою позицію тим, що, на її думку, процесуальна поведінка судді свідчить про його упередженість у даному кримінальному провадженні, посилаючись на пункт 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України. У зв’язку з цим, вона просила відкласти розгляд справи. Суддя Денис Коваленко оголосив перерву для розгляду поданої заяви.
Дозвіл на відеоконференцзв’язок та обвинувачення
Паралельно, суддя Денис Коваленко розглянув клопотання захисника Олександра Крупи, Олега Костинюка. Йшлося про дозвіл обвинуваченому брати участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції. Олександр Крупа пояснив, що буде перебувати за межами України з 30 вересня по 11 жовтня з лікувальною метою. Суд задовольнив це клопотання, надавши можливість Олександру Крупі долучитися до наступного засідання онлайн.
Далі, захисниця Володимира Крупи, Тетяна Гончарук, подала аналогічне клопотання щодо участі її підзахисного у наступному засіданні через відеозв’язок. Володимир Крупа пояснив, що з 30 вересня до 11 жовтня він перебуватиме на лікуванні за кордоном, а син буде його супроводжувати. Суд також задовольнив це клопотання.
Нагадаємо, що перше підготовче засідання у цій справі відбулося 21 вересня. Тоді обвинувальний акт стосовно Тетяни Крупи, її чоловіка та сина був переданий до ВАКС. Сім’ю Крупа обвинувачують у незаконному збагаченні на суму 160 мільйонів гривень. Під час того засідання захист подав декілька клопотань, серед яких – про передачу справи до Хмельницького міськрайонного суду та про відвід судді.
25 вересня ВАКС розглянув клопотання захисту про відвід судді Дениса Коваленка, але воно не було задоволене. 28 вересня Апеляційна палата ВАКС також відхилила клопотання про передачу кримінальної справи до Хмельницького міськрайонного суду.
Тетяна Крупа наразі обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом), частиною 2 статті 366-2 (декларування недостовірної інформації) та статтею 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України. Її чоловіка та сина обвинувачують у пособництві у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (частина 5 статті 27 та частина 2 статті 209 ККУ), а також у декларуванні недостовірної інформації (частина 2 статті 366-2 ККУ) та пособництві у незаконному збагаченні (частина 5 статті 27 та стаття 368-5 ККУ).
Контекст справи: викриття та арешт майна
Викриття на незаконному збагаченні керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи та її сина Олександра, який обіймав керівну посаду у Пенсійному фонді на Хмельниччині, сталося 4 жовтня 2024 року. НАЗК виявило, що Олександр Крупа задекларував недостовірні дані на понад 44 мільйони гривень за 2022 рік, що призвело до складання висновків за ознаками статті 368-5 та частини 1 статті 366-2 ККУ.
Під час обшуків у родини Крупи було виявлено значні суми готівки – майже 6 мільйонів доларів, а також брендові прикраси та коштовності. Загалом, правоохоронці встановили, що сім’ї чиновників належать 30 об’єктів нерухомості в Україні, 9 елітних авто, корпоративні права на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанний комплекс, а також нерухоме майно за кордоном (Австрія, Іспанія, Туреччина). Крім того, на валютних закордонних рахунках зберігалося майже 2,3 мільйони доларів. Усі ці статки не були відображені у їхніх щорічних деклараціях.
7 жовтня 2024 року Печерський районний суд Києва обрав Тетяні Крупі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою у 500 мільйонів 1528 гривень. Її затримали за статтею про незаконне збагачення, оскільки, за даними слідства, вона оформлювала фіктивну інвалідність чоловікам, які прагнули уникнути військової служби. Згодом у ВАКС повідомили, що Крупу підозрюють також у декларуванні недостовірної інформації.
У подальшому, суд кілька разів продовжував тримання Тетяни Крупи під вартою, поступово зменшуючи суму застави. 4 вересня 2025 року суддя ВАКС змінив запобіжний захід, призначивши заставу у 20 мільйонів гривень, враховуючи, що сукупний термін тримання під вартою під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Того ж дня, після 11 місяців ув’язнення, Крупу випустили під заставу.
Наприкінці жовтня 2025 року НАБУ та САП завершили досудове розслідування. За версією слідства, Тетяна Крупа незаконно збагатилася на 160 мільйонів гривень, залучивши до схеми своїх родичів. 7 серпня 2026 року Тетяні Крупі вшосте продовжили строк дії обов’язків.