Нове життя для дітей: патронатні родини як рятівний острів у бурхливому морі обставин
Коли життя ставить перед батьками нездоланні перешкоди, а поруч немає близьких, хто міг би взяти на себе турботу про малечу, на допомогу приходять небайдужі серця. Така ситуація склалася з мамою трьох дітей, яка опинилася в реанімації. У цей непростий час діти знайшли прихисток і любов у патронатній родині Зіньковських з Ярмолинецької громади. Поки мама боролася за своє здоров’я, Михайло та Ольга створили для малечі затишне середовище, де вони могли чекати на її одужання.
Кожна дитина заслуговує на безпеку, любов та стабільне сімейне оточення. Навіть якщо обставини складаються так, що біологічні батьки тимчасово не можуть виконувати свої обов’язки, держава та суспільство мають забезпечити дитині альтернативу інституційному догляду. На Хмельниччині ця тенденція набуває стрімкого розвитку. За даними обласної військової адміністрації, вражаючі 93,3% дітей, які залишилися без батьківського піклування, вже виховуються у сімейних формах: це опікунські, прийомні родини та дитячі будинки сімейного типу. А для тих випадків, коли батьки стикаються з тимчасовими, але серйозними життєвими труднощами, на допомогу приходять патронатні вихователі. Якщо на початку 2024 року в області діяло лише дві такі сім’ї, то зараз їхня кількість зросла до 49, демонструючи значний прогрес у розвитку системи підтримки дітей.
“Дитина — це відображення ставлення дорослих”
Для Михайла та Ольги Зіньковських турбота про дітей стала не просто роботою, а покликанням. Вони є патронатними вихователями, чия місія — надати тимчасовий дім та любов дітям, чиї біологічні батьки з різних причин не можуть забезпечити їм належний догляд і безпеку. Термін перебування дитини у патронатній сім’ї залежить від того, як швидко батьки зможуть подолати труднощі, або доки для дитини не буде знайдено іншу постійну родину.
Сім’я Зіньковських вже надала підтримку десяти дітям за два роки своєї діяльності. Ольга згадує першу дитину, яку вони взяли під свою опіку. Через війну мама змушена була залишити рідний дім з дитиною, але на новому місці не мала підтримки, необхідної для повноцінного піклування. Дівчинка потребувала стабільного середовища, де вона могла б пережити складний період, і родина Зіньковських стала таким острівцем безпеки. Згодом дівчинка повернулася до матері, і тепер вони підтримують зв’язок із своїми тимчасовими опікунами.
Шлях до служіння дітям: мрія, що стала реальністю
Рішення стати патронатними вихователями не було спонтанним. Ольга зізнається, що вони з чоловіком давно мріяли про прийняття дітей у свою родину, про це першим заговорив Михайло. Рідні підтримували їхню ініціативу, але тоді житлові умови не дозволяли втілити цю мрію.
Патронат не вимагає власного житла, достатньо договору оренди. Однак, у попередньому помешканні Зіньковських місця для додаткових дітей просто не вистачало. Щоб забезпечити належні умови, подружжя вирішило поїхати за кордон, накопичити кошти на власний будинок. Війна, що почалася, на деякий час відтермінувала їхні плани, але вже невдовзі родина повернулася до ідеї створення патронатної сім’ї. На початку 2024 року Зіньковські пройшли необхідне навчання, а вже у травні прийняли першу дитину. На той час, на всю область, функціонувало лише дві патронатні родини.
«Кожна дитина, про яку ми турбуємося, має свій унікальний досвід, і, на жаль, часто він негативний», — ділиться Ольга. «Кожна потребує індивідуального підходу та особливої турботи, яка залежить від віку та пережитого. Але головне — діти є відображенням ставлення дорослих. Ми з чоловіком захоплюємося своєю роботою і закликаємо інших задуматися про можливість стати опорою для дітей, які потребують любові та турботи, що її вони, можливо, ніколи не відчували».
Комплексний підхід до захисту дитинства: індивідуальні рішення для кожної дитини
Історія родини Зіньковських яскраво ілюструє, наскільки важливо розробляти індивідуальні рішення для кожної дитини в громаді. Це один із ключових пріоритетів реформи системи догляду та підтримки дітей, яка передбачає розвиток сімейних форм виховання, патронату, а також посилення послуг для батьків і дітей на місцях. Мета — створити для кожної дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, середовище, максимально наближене до сімейного, замість інституційного догляду.
Хмельниччина є одним із пілотних регіонів, де активно впроваджуються нові підходи. Оксана Вжешневська, перша заступниця начальника Хмельницької обласної військової адміністрації, наголошує на важливості своєчасної підтримки батьків та наявності поруч сім’ї, яка зможе подбати про дитину, якщо перебування в рідній домівці стає небезпечним.
«Наше головне завдання — унеможливити потрапляння дитини до закладу через відсутність альтернативних рішень», — зазначає Вжешневська. «Тому ми працюємо над двома ключовими напрямками: по-перше, своєчасна підтримка сімей, поки проблеми ще можна вирішити, надаючи соціальний супровід, послуги раннього втручання та психологічну допомогу на рівні кожної громади. По-друге, забезпечення можливості для кожної дитини, чиє безпечне перебування вдома під питанням, знайти іншу турботливу сім’ю. Завдяки людям, які стали патронатними вихователями, мережа патронатних родин в області зросла в рази за останні два роки. Ми щиро запрошуємо нові родини долучитися до цієї важливої справи в кожній громаді».
На Хмельниччині діти, які потребують особливої турботи, знаходять її у 902 опікунських сім’ях, де опікунами стають переважно бабусі, дідусі, тітки, дядьки та інші близькі родичі. Також функціонує 106 прийомних сімей та 27 дитячих будинків сімейного типу. Додатково, 49 патронатних сімей забезпечують тимчасовий прихисток і турботу, що робить Хмельницьку область одним із лідерів в Україні за розвитком мережі патронату.
Для того, щоб якомога менше дітей розлучалися зі своїми родинами, в громадах активно розвиваються соціальні послуги. Кожна громада має фахівців, які надають соціальний супровід сім’ям у складних життєвих обставинах, допомагаючи їм знайти шляхи для подолання труднощів. Кожна третя громада має Центр життєстійкості, де можна отримати психологічну підтримку та пройти тренінги з батьківства.
Послуга раннього втручання, спрямована на допомогу сім’ям з дітьми до 4 років, які мають порушення розвитку або ризик їх появи, доступна в більш ніж половині громад. Команди фахівців працюють як з дітьми, так і з батьками, сприяючи розвитку малюків та навчаючи батьків ефективно організовувати догляд. У десяти громадах діють групи денного догляду для дітей з інвалідністю, де діти спілкуються з однолітками та отримують професійну допомогу, а батьки мають час для роботи та особистих потреб.
Ці позитивні зміни відбуваються завдяки тісній співпраці держави, громад, громадських організацій та міжнародних партнерів. За підтримки Уряду Республіки Словенія зведено будинок для великої прийомної родини, що виховує десятьох дітей, і ще два будинки будуються. ЮНІСЕФ сприяв підвищенню кваліфікації понад 700 фахівців соціальної сфери, надав матеріально-технічну підтримку 19 громадам, що дозволило впровадити нові послуги, такі як денний догляд за дітьми з інвалідністю, раннє втручання та асистент дитини. Завдяки співфінансуванню з громадами вдалося залучити до роботи додаткових вісім соціальних працівників.
Хмельницький обласний центр соціальних служб демонструє високі результати у підготовці кандидатів до сімейних форм виховання та патронатних вихователів: минулого року підготовлено понад 170 осіб, цьогоріч — 96, ще 31 особа проходить навчання.
Кожна дитина, яка опинилася в складній життєвій ситуації, потребує дорослих, на яких можна покластися. Стати такою людиною може кожен, приймаючи дитину в родину на час подолання труднощів батьками, беручи під опіку або створюючи прийомну сім’ю.
Детальну інформацію про сімейні форми виховання, усиновлення та патронат можна отримати на платформі dity.gov.ua, звернувшись до служби у справах дітей своєї громади або за телефоном Служби у справах дітей Хмельницької ОВА: 067 509 80 17.