Вівці, яких зазвичай пов’язують з Карпатами та полонинами, і для Хмельниччини теж – типові і звичні тварини. Попри це, чорно-білих південноафриканських овець м’ясної породи “Дорпер” розводять наразі лише у двох громадах на Шепетівщині.
Про вівчарство на Хмельниччині розповіли у виданні “Шепетівський вісник”.
Маленький екскурс в історію: у “Військово-статистичному огляді Волинської губернії” за 1887 рік, Заславський повіт (куди входило містечко Шепетівка) займав одне з перших місць за кількістю овець на душу населення. На 100 жителів припадало 45(!) цих тварин. “Абсолютним чемпіоном” губернії за цим показником був Дубенський повіт – 50 тварин на сто людей. Загалом у губернії налічувалося 760 000 овець. Галузь була дуже розвинена. Вівці вельми цінувалися як джерело одразу трьох цінних видів продукції: м’яса, молока, вовни.
Відтоді, зрозуміло, багато що змінилося. Одяг і шапки з овечої шерсті вже не такі популярні, баранину зі столів місцевих жителів витіснила свинина й курятина.
Наразі на Шепетівщині осередки вівчарства розвивають у Білогірській та Михайлюцькій громадах. По-сусідству з останньою, на Житомирщині, розводять овець у селі Куліші Ємільчинської громади та у Яруні.
Одним із завдань агрофірми у Білогір’ї є підвищення продуктивності овець м’ясного напрямку. Спеціалісти підприємства використовують нові методи у цій галузі. Акцент на м’ясну південноафриканську породу “Дорпер” вони пояснюють тим, що такі вівці швидко набирають вагу. В агрофірмі також підкреслюють важливість співпраці освіти, науки та бізнесу як необхідних умов для інноваційного розвитку аграрного сектору.
Фото: фейсбук-сторінка “Перлини Поділля” (Білогірська громада Шепетівського району)
Джерело: podillyanews.com