Рішення, народжене війною: Хмельничанка змінила ім’я та повернула дівоче прізвище бабусі
Хмельничанка Ярина, колишня Надія, пройшла шлях трирічних роздумів, який завершився кардинальною зміною особистих даних. Повномасштабне вторгнення росії стало каталізатором цього важливого для неї рішення, змусивши переосмислити власну ідентичність та взяти на себе відповідальність за неї.
“Я відчувала, що моє ім’я більше не відповідало мені. Це була якась попередня версія мене,” – пояснює Ярина. – “Мріяла про зміну давно, але саме війна зробила багато речей очевидними. Вона змусила дорослішати, втрачати, але водночас триматися. Війна показала, що справжнє і несправжнє – у людях, словах і, найголовніше, у собі. В той момент я зрозуміла: якщо є речі, які я можу визначити самостійно, то маю це зробити. Це як вибір взяти відповідальність за власну ідентичність”.
Процес вибору нового імені був неквапливим. Ярина довго підбирала варіанти, поки випадково не натрапила на ім’я Ярина. “Прочитала про нього і зрозуміла: це воно,” – ділиться вона. Одночасно з ім’ям, дівчина вирішила взяти дівоче прізвище своєї бабусі. “Відчувала, що хочу кардинальних змін. Пам’ятаю, що це прізвище мені завжди подобалося. До речі, раніше мене так само звали, як бабусю, тому в цьому є ще один особистий зв’язок. Мені здалося правильним продовжити свій рід”.
Перше звернення до Ярини новим іменем стало дуже емоційним моментом. “Ніби на секунду зупинилася. Це було дуже незвично. Розумієш, що це про тебе, але ще не звикла”, – згадує вона. Реакція оточення була різною: від здивування до поступового прийняття. “Спочатку це сприймалося дивно, але з часом люди звикають. Мені не було важливо схвалення, як таке, адже вибір зроблено. Хоча, відверто, перші місяці сумніви закрадалися. Цікаво було спостерігати за реакціями, адже це не досить поширено серед людей”.
Ярина зауважує, що реакція людей на її нове ім’я та прізвище неоднозначна: “Є ті, хто одразу приймає і називає мене Яриною. Але є й ті, хто вперто продовжує звертатися до мене старим ім’ям. Це не про образу. Швидше про те, що кожен по-своєму звикає до змін”. Для неї ж головне – це те, як вона сама себе сприймає зараз. “Надійка” – це як душа, яка залишилася в серці маленькою дівчинкою. Це теж я, просто з іншої точки життя”.
Статистика та процедура зміни імені на Хмельниччині
За інформацією Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) у Хмельницькій області, за п’ять місяців 2026 року було зареєстровано 162 актові записи про зміну імені. Це менше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли таких випадків зафіксовано 189. Найчастіше громадяни відомства вирішують змінити прізвище (128 випадків у 2026 році проти 147 у 2025-му). Зміна виключно імені трапляється рідше: 6 осіб у 2026 році (8 – у 2025-му). Однак, одночасно ім’я та прізвище змінили 17 осіб у 2026 році (18 – у 2025-му). Зміна по батькові залишається поодинокою, а от одночасна зміна імені, прізвища та по батькові у 2025 році трапилася п’ять разів, тоді як у 2026 році таких випадків не було. Окрема статистика за віком і статтю не ведеться.
Процедура зміни імені через органи ДРАЦС передбачає подання заяви, паспорта, ідентифікаційного коду, свідоцтва про народження, свідоцтво про одруження або розірвання шлюбу, свідоцтв про народження дітей (за наявності), свідоцтва про зміну імені (якщо було раніше), фотокартки та квитанції про сплату державного мита. Розгляд заяви триває від одного до трьох місяців. У разі позитивного рішення, особа має один місяць для оформлення змін та отримання нового свідоцтва.
Проте, існують підстави для відмови у зміні імені. До них належать: здійснення стосовно заявника кримінального провадження або перебування під адміністративним наглядом, наявність непогашеної або незнятої судимості, офіційне звернення іноземних правоохоронних органів про оголошення розшуку заявника, а також подання заявником неправдивих відомостей про себе.