Несподіваний поворот: як хмельничанин Богдан «Freeman» дізнався про звільнення з полону
Військовослужбовець Богдан, відомий за позивним «Freeman», родом із Хмельницького, почав здогадуватися про можливість обміну ще перебуваючи на території Білорусі. Однак остаточну впевненість він відчув, коли опинився на нейтральній смузі й почув знайому українську мову: «Панове, вітаю». Тоді він зрозумів – це обмін. З російського полону Богдана звільнили 21 вересня 2022 року. До цього він брав участь в обороні Маріуполя, разом з іншими захисниками вийшов з «Азовсталі» і провів у російській неволі чотири місяці. Перший час його утримували в Оленівці, а згодом перевезли до Донецького СІЗО. Своєю історією офіцер поділився з Суспільне Хмельницький.
«П’ять хвилин чи п’ять годин?»: дорога на волю
Одного разу вночі полонених раптово зібрали, заклеїли їм очі та зв’язали руки. Після цього їх завантажили у вантажівку. «Їхали ми довго, в незрозумілому напрямку, повна дезорієнтація в часі і просторі. Було спекотно. Води не давали. Тих, хто втрачав свідомість, били електрошокером», – пригадує Богдан.
Наступним етапом перевезення став літак. Куди саме їх везуть, залишалося загадкою. «Головне – не розуміли, скільки часу минуло і куди везуть. Ти повністю дезорієнтований, ти абсолютно не розумієш день, ніч. Скільки часу пройшло? П’ять хвилин чи п’ять годин?» – ділиться своїми переживаннями військовий.
Після посадки літака, його вивели із зав’язаними очима. Конвоїр попередив про сходи, підхопивши його під руки. «Сказали “аккуратна ступєнька”. І під руки мене повели. Для мене це стало першим дивним сигналом за весь час перевезення. До останнього не знав, що їду на обмін», – каже Богдан.
Згодом полонених посадили в автобус. Сусід військового, який мав позивний «Freeman», зміг трохи послабити пов’язку на очах і здогадався про їхнє місцезнаходження: «Ми в Гомелі».
Автобуси прибули до кордону з Україною, і полонених вивезли на нейтральну територію. Саме там вони почули українську мову, яка стала для них знаком наближення до дому. «”Панове, вітаю. Зараз, кого буду викликати по прізвищу, будь ласка, підходьте до мене”. З нас зняли пов’язки та розв’язали руки. Ми вже зрозуміли, що обмін. Я ж вперше за довгий час зрозумів, що повертаюся додому», – емоційно розповідає Богдан.
21 вересня 2022 року Україна успішно провела масштабний обмін, повернувши додому 215 військових. Серед звільнених були 108 бійців «Азову». Додатково, за посередництва Саудівської Аравії, було звільнено десятьох іноземних громадян. В рамках досягнутих домовленостей Україна передала Росії 200 військовополонених та Віктора Медведчука.
Перші вибухи та боротьба за життя в Маріуполі
До полону Богдан провів кілька місяців в оточеному Маріуполі. 24 лютого 2022 року, заступивши черговим по гарнізону, він почув перші вибухи, ще коли Володимир Путін виступав з промовою. «Він ще не закінчив говорити, я дивлюся, вікна всі затряслися і ті двері теж. А тоді пішли звуки вибухів», – пригадує військовий.
Російські війська почали знищувати радіолокаційні станції та засоби ППО. Приблизно через два тижні командний пункт, де перебував Богдан, перевезли на «Азовсталь», а місто опинилося в повній блокаді.
Під час облоги військовий став свідком того, як змінювалося життя цивільних. «Перші два дні з магазинів вимітали все. Черги страшні. Буханка хліба коштувала 160 гривень. Одразу мародерства пішли, одразу грабунки, народ дуже здичавів, просто несамовито», – описує він.
Особливо йому запам’яталися діти. Одного разу він відвідав школу, у підвалі якої ховалися 137 людей, серед них 37 дітей та семеро немовлят. Через брак їжі, світла та пального для генератора, «Freeman» віддав частину своїх запасів, а згодом почав організовувати збір молока та підгузків для дітей. «Знаючи, що можу допомогти дітям, зробив все, що міг. Якби не допоміг дітям — хто б я був тоді після того», – пояснює свою мотивацію військовий.
«В полон ніхто не хотів йти»
Російські війська поступово наближалися, а українські підрозділи відступали. Підрозділ Богдана, який перебував у секторі Б, згодом об’єднався з залишками іншого сектору. Завданням було прорватися із заводу Ілліча на «Азовсталь». У групу входили частини «Азову», морської піхоти та прикордонники.
Щоб подолати російський блокпост, військові вдалися до хитрощів: прикріпили до своєї техніки позначення, що мали нагадувати символіку російських військ. «Ми в’яжемо на себе на російський мотив пов’язки, малюємо на передній машині, на голові колони. Я не пам’ятаю, що ми — “V” малювали чи “Z” ми малювали. Якусь із тих букв», – розповідає Богдан. Цей маневр дозволив колоні безперешкодно дістатися «Азовсталі».
На заводі військові чекали на деблокаду, паралельно розробляючи план власного прориву. «Збирали карти, готували сухпайки, павербанки, здобули безпілотник. Планувалося, що в разі необхідності з “Азовсталі” спробують вийти близько 8-10 людей. В полон ніхто не хотів йти», – ділиться планами оборонців.
Однак, зважаючи на виснажений стан військових та критичний брак продовольства, наказ про вихід з «Азовсталі» до «почесного полону» став неминучістю. Вихід оборонців Маріуполя тривав з 16 по 20 травня 2022 року. Група Богдана виходила однією з останніх.
Оленівка: чотири місяці в неволі
Після виходу з «Азовсталі» Богдана разом з іншими військовими доставили до Оленівської колонії. Там їх піддавали обшукам, допитам, фотографуванню. За словами військового, їх змушували слухати, а згодом і співати гімн Росії. Допити проводили представники так званого «МГБ ДНР» та ФСБ. «Так само ми здавали біоматеріал, слину: слюнули ватну паличку, вони її забирали, щоб був твій зразок ДНК», – згадує Богдан.
Перші два місяці «Freeman» провів в Оленівці. Там він зустрів свій день народження, який відзначив однією цигаркою, подарованою друзями. «Я був найщасливішою людиною. В мене була своя персональна цигарка», – усміхається він.
Пізніше його перевезли до Донецького СІЗО, де допити тривали. Одного разу його повезли на психіатричний огляд. Тоді він запам’ятав слова російських лікарів, які зверталися до нього українською: «Ви якщо що можете з нами розмовляти українською мовою, ми все розуміємо, ми ж навчалися в Україні, ми знаємо мову».
Дорогою додому
Протягом чотирьох місяців у полоні Богдан не знав, коли і чи зможе повернутися додому. Тому момент, коли на нейтральній території він почув українську мову, став для нього першим підтвердженням реальності обміну. Після того, як з полонених зняли пов’язки та розв’язали руки, вони остаточно усвідомили, що повертаються в Україну.
Богдан був звільнений 21 вересня 2022 року під час обміну військовополоненими. Разом із ним додому повернулися сотні українських військових, значна частина яких – захисники Маріуполя та «Азовсталі».