Незламний дух: Ізяславський ветеран Юрій здолавши втрату ноги, повернувся до активного життя
Юрій, уродженець Ізяслава, що на Хмельниччині, зразково демонструє незламність людського духу. Під час виконання бойового завдання військовий втратив праву ногу. Однак, здобувши протез, він не лише не здався, а й продовжив займатися справами, які приносили йому радість до поранення. Наразі Юрій активно освоює водні розваги, катаючись на сапі, а також не відмовляється від улюблених байка та квадроцикла.
Активний відпочинок як шлях до реабілітації
Рішення продовжити займатися активним відпочинком стало для Юрія не просто наслідком бажання, а усвідомленим кроком до справжньої реабілітації. Він розповів Суспільному Хмельницький, що процес освоєння сапа вимагає особливої уваги, особливо з протезом. “Для протезу є спеціальні гумки, страхування для речей, щоб не намокло нічого”, – ділиться ветеран.
Вибір сапа як одного з видів відпочинку не випадковий. На думку Юрія, сап демократичний і доступний для людей з різним рівнем фізичної підготовки: “На ньому можна і стоячи, і лежачи, і як хочеш. І швидко проплисти, і пролізти можна в очереті, куди хочеш”. Така універсальність дозволяє відчувати свободу рухів та отримувати максимум задоволення від процесу.
Повернення до їзди на байку та квадрациклі також пов’язане з певними адаптаціями. Юрій відзначає, що з протезом змінилася техніка гальмування: “Я тепер не гальмую задніми гальмами. Бо з протезом не зручно. Добре, що не ліва нога ампутована, бо на ній перемикання передач йде”. Ці незначні, здавалося б, зміни, свідчать про неабияку гнучкість та здатність адаптуватися до нових обставин.
Від зварювальника до захисника: шлях до служіння
До лав Збройних сил України Юрій долучився у 2022 році. До повномасштабного вторгнення він працював зварювальником, створюючи металеві конструкції. “Взагалі мені робота подобалась. Але розпочалось повномасштабне вторгнення, і я вирішив служити народу України”, – пояснює своє рішення ветеран. Його шлях від робітника до захисника країни є свідченням глибокого патріотизму та готовності до самопожертви.
Військова служба, на жаль, принесла Юрію серйозне поранення. Під час виконання бойового завдання він отримав мінно-вибухове поранення, внаслідок якого втратив праву ногу вище коліна. “Результат — протез нижче коліна”, – констатує Юрій. Проте, незважаючи на складність травми, він пройшов протезування лише через місяць після поранення, що свідчить про його рішучість та прагнення якнайшвидше повернутися до повноцінного життя.
Новий бізнес – нова мета
Після отримання поранення Юрій прийняв несподіване, але дуже важливе рішення. Третину коштів, отриманих за поранення, він вклав у бізнес своєї дружини, який включає прокат сапів, дитячих електрокарів та тир. Це не лише фінансова підтримка, а й створення нових, позитивних можливостей для дітей та громади.
“Щоб діти сміялися, відпочивали, а не тільки знали: війна-війна. Крім того, у маленьких містечках, як наш Ізяслав, розваг не так вже й багато. Хочеться, щоб було якесь різноманіття”, – пояснює ветеран свою мотивацію. Це свідчить про його бажання створити позитивні емоції та атмосферу свята для наймолодших, відволікаючи їх від тогочасних реалій.
Незважаючи на свою стійкість, Юрій іноді згадує про мрії, які поки що залишаються недосяжними. “Я мріяв про спортбайк, але там посадка така, що я сам ногу не можу собі більше зігнути”, – ділиться він. Однак, його головна мрія, як і у багатьох українців, – це закінчення війни. “Я вважаю, що інша мрія — закінчення повномасштабного вторгнення, здійсниться”, – з надією говорить Юрій. Його слова відображають віру в перемогу та прагнення до миру.