Музей пропаганди поповнився колекцією побутової кераміки ХХ століття
Фонди Музею пропаганди в Шепетівці поповнилися цінною колекцією керамічних виробів ХХ століття. Ці унікальні експонати, що відтворюють атмосферу повсякденного життя минулих десятиліть, музей отримав у дар від місцевої жительки, яка передала до закладу предмети зі своєї родинної колекції.
Представники музею наголошують, що кожен з нових надходжень має свою історію та індивідуальність. Серед представлених зразків — майоліковий глечик для молока, виготовлений на Будянському фаянсовому заводі у період з 1960-х по 1970-ті роки. Цей виріб, ймовірно, був невід’ємною частиною ранкових ритуалів та родинних сніданків багатьох українських родин.
Від Васильківської майоліки до київських кухлів
Також колекцію збагатила витончена вазочка від Васильківського майолікового заводу, відомого своїми яскравими та колоритними виробами. Поруч з нею – декоративний горщик для квітів, прикрашений барвистим розписом, що додає нотку естетики до побутового простору.
Особливу увагу привертає кухлик із красномовною назвою «До млина», створений у 1980-х роках Республіканським виробничим експериментальним об’єднанням у Києві. Цей виріб, без сумніву, викликає ностальгічні спогади про часи, коли навіть найпростіші предмети мали свої унікальні назви та символіку.
Завершує перелік нових експонатів елегантний заварний фаянсовий чайник, виготовлений на Славутському заводі «Будфарфор» у 1970-х роках. Цей предмет, що є свідченням майстерності тогочасних керамістів, відтворює атмосферу затишних чаювань та родинних зібрань.
Кераміка як дзеркало епохи
Музейники підкреслюють, що кожен з цих предметів – це не просто посуд, а своєрідне дзеркало, що відбиває історію українського виробництва другої половини ХХ століття. Знайомі форми та звичні предмети розкривають повсякденне життя людей: від ранкових сніданків та вечірніх чаювань до родинних зустрічей та маленьких, але значущих побутових традицій.
Майоліка та фаянс, як відомо, виконували не лише суто утилітарну функцію, але й мали потужне естетичне навантаження. Історично, ці два види кераміки відрізняються за складом сировини, технологіями випалу та характером покриття. Майоліка, як правило, має непрозору поливу, часто розписану яскравими фарбами, тоді як фаянс вирізняється більш тонкою структурою та білим кольором черепка, що дозволяє створювати вишуканіші форми та візерунки.
Раніше повідомлялося, що до Малієвецького музею на Хмельниччині також були повернуті унікальні книги, що свідчить про активне поповнення колекцій місцевих культурних закладів.
(Фото: Музей пропаганди)