19 серпня депутатка Київради, військовослужбовиця Аліна Михайлова звинуватила Департамент освіти і науки КМДА та його керівницю Олену Фіданян у саботажі військової підготовки школярів і відмові оновлювати шкільний предмет «Захист України».
«Департамент освіти Києва — єдиний, хто відмовився до цього долучитись. Тобто свідомо відмовляється від нової програми в Києві та підготовки вчителів. Виходить, що всюди, навіть у Донецькій області, школи, які створили осередки, вчитимуть захисту України по-новому, а в Києві — ні», — написала Михайлова на своїй ФБ-сторінці.
Що саме відбулося, LB.ua розпитав народну депутатку Інну Совсун, яка брала участь у реформі предмета. Також звернувся по пояснення до Київської міської державної адміністрації.
Facebook Twitter
Передісторія
22 травня Верховна Рада проголосувала за зміну шкільного предмета «Захист України». Згідно із задумом, його розділять на шість блоків і замість щотижневих занять раз на місяць присвятять дисципліні весь навчальний день.
Щоб дітям було де й на чому вчитися, у містах створять спеціальні осередки, для яких закуплять навчальне обладнання: для стрільб, занять з дронами, тренувальні манекени для домедички.
На це уряд виділив 1,5 мільярда гривень субвенцій. Які, зокрема, включають і навчання освітян, що викладатимуть предмет.
Оновлений шкільний предмет «Захист України» видається насиченим і сучасним, але є чимало запитань
Що сталося в Києві
Обов’язкове оновлення предмета мають завершити у 2027 році. Утім команда МОН разом з групою експертів, серед яких і відомі військові навчальні центри, розробила навчальну програму вже. Щоб не втрачати часу, з вересня 2024 року впроваджує її як всеукраїнський педагогічний експеримент.
1 липня 2024 року міністерство затвердило відповідний наказ. І розіслало його обласним департаментам освіти, а також київському.
«У межах цього експерименту області повинні зголоситися, написати в МОН листа, що вони хочуть долучитися. Бонусом за це є гроші із субвенції, яку держава вже виділила. Тобто кожен регіон зараз отримує певну суму відповідно до кількості учнів. Ці гроші на рахунках у областей ще з початку року, але без участі в експерименті ними не можна користуватися», — пояснює народна депутатка Інна Совсун, яка була однією з тих, хто працював над реформою предмета.
За її словами, станом на 21 липня відгукнулися департаменти всіх областей. Крім Києва. Освітній департамент міста єдиний не надіслав листа в МОН.
Інна Совсун
«Тобто Київ просто відмовився долучатися до експерименту. І тепер формально в них гроші на рахунках є, але вони не зможуть використати їх і просто повернуть до держбюджету. Шкода, бо ми ці кошти могли розділити між регіонами. А також шкода, що київські діти упустять ці два роки. І це ж велика частка дітей, які не будуть охоплені змінами», — зазначає Совсун.
Як це пояснюють у Департаменті КМДА
На сайті департаменту відреагували на звинувачення. Кажуть, що не отримували офіційного документа чи запрошення до участі в експерименті.
«Відповідно Міністерство освіти і науки України не запросило Київ до Всеукраїнського педагогічного експерименту щодо цього предмета», — йдеться в дописі.
Інна Совсун зазначає, що запрошення не було, бо не існує такої офіційної процедури.
«Вийшов наказ, його направили в департаменти, і вони мають самі долучатися. МОН тільки неформально може зв’язатися з ними і сказати, що чекає їхнього залучення. Важливо що Київ єдиний цього не зробив. Чому решта регіонів приєдналися, а Київ — ні? Вони хочуть сказати, що саме для Києва була інша комунікація? Це просто неправда й нелогічно», — вважає Совсун.
Офіційної відповіді від Міністерства освіти і науки щодо комунікації з КМДА LB.ua станом на сьогодні ще не отримав. Як тільки відповідь надійде — ми її додамо.
Цікаво, що у відповіді на звернення Інни Совсун за 18 липня, чому Київ досі не надіслав листа в МОН, у департаменті називали дещо іншу причину: що вони не отримували клопотання на участь у проєкті від (увага) шкіл і управлінь освіти районів міста.
А участь у таких проєктах, кажуть, добровільна, згідно з Положенням про порядок здійснення інноваційної діяльності у сфері освіти, затвердженим Наказом МОН 12 травня 2023 року.
Урок патріотичного виховання.
Своя програма
Натомість в освітньому департаменті Києва запевняють, що ще з кінця минулого року працюють над оновленням програми предмета «Захист України». І самі ж виділили кошти, щоб упровадити її.
«У столиці виділили та розподілили між районами субвенцію 143,1 млн грн, де 41,2 млн грн — з міського бюджету, що є максимальною сумою серед усіх регіонів країни. Додатково столиця при підготовці до нового 2024/2025 навчального року виділила 23,7 млн грн на оснащення кабінетів “Захист України” сучасним обладнанням», — кажуть у департаменті.
Зазначимо, в лютому 2024 року заступник голови КМДА Валентин Мондриївський повідомляв, що Департамент освіти і науки КМДА спільно з КНП «Освітня агенція міста Києва» презентували обладнання для оновленого предмета. А до робочої групи, яка розробляла методички, залучили фахівців ЗСУ, науковців і компанії, які постачають обладнання для навчання військових, а також методистів Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.
До слова, це вже не перша заплутана історія, де фігурує Освітня агенція міста Києва. У березні 2024 року LB.ua з’ясовував, чи запустив Київ обіцяну власну школу БпЛА. Програму курсу місто взялося створювати теж самостійно, без залучення уже наявних. Відповідальною за це була згадана агенція. А реалізацію проєкту протягом двох років оцінили в 98 млн грн.
В Освітній агенції не змогли відповісти на жодне запитання про школу — ані про те, чи працює заклад, ні про те, хто може там вчитися.
Навчання старшокласників управління дроном в одному осередку.
«LB.ua отримав лише одну відповідь: школа засекречена, уся інформація про неї становить загрозу для викладачів і учнів», — йдеться в тексті.
Тоді відповісти про роботу школи обіцяв Олексій Курпас, радник Валентина Мондриївського. Але впродовж шести місяців так і не зробив цього.
І лише через кілька місяців після виходу тексту на Prozorro з’явилася заявка на закупівлю обладнання для школи. Тобто через рік після того, як ухвалили програму.
Дрони для ЗСУ від Києва: уже не зрада, але ще не перемога
Тож судячи з усього, київські школи теж йтимуть за окремою програмою. І у своєму форматі — наприклад, замість виділеного дня щомісяця в осередках — дві години на тиждень в облаштованих класах. Перелік обладнання, кажуть у департаменті, теж розробили свій.
Інформацію про саботаж військової підготовки молоді в Києві в департаменті назвали маніпулятивною.
Інна Совсун каже, що ще восени минулого року вона запитувала київських чиновників про військову підготовку, але марно.
«Ми в жовтні 2023-го питали в них, за якою програмою вони оновлюють. Без претензій, хотіли дослідити досвід: що будуть закуповувати, скільки. Департамент не відповів, посилаючись на безпеку даних», — зазначає Інна Совсун.
У відповіді на депутатське звернення керівниця департаменту Олена Фіданян скерувала в Інститут післядипломної освіти Грінченка. Мовляв, пересилати електронно небезпечно, краще дізнаватися особисто.
Нині ж методичні рекомендації є на сайті інституту, утім доступ до них під паролем.
Оснащення кабінету «Захист України»
Гроші на програму
Освітній департамент називає суму 142 млн грн. 42 млн з яких виділили з бюджету Києва. Решта 100 млн — це все ж державна субвенція, підтвердили LB.ua у Департаменті освіти.
Але як так сталося, що Київ планує, як розпоряджатиметься грошима, які можна використовувати, лише якщо приєднаєшся до експерименту? А також як школи зможуть користуватися програмою, яка не затверджена Міністерством освіти і науки?
Ці запитання LB.ua направив керівниці Департаменту освіти і науки КМДА, а також в Міністерство освіти і науки. За чотири дні ми офіційної відповіді не отримали. Щойно отримаємо — додамо.
Крім того, LB.ua попросив керівницю Департаменту освіти і науки Києва Олену Фіданян уточнити окремі моменти, а саме:
1. Надати перелік обладнання, яке закупив департамент для кабінетів, де проводитимуть навчання з військової підготовки?
2. Назвати експертів, які брали участь в оновленні програми для київських шкіл?
3. Пояснити, чому департамент вирішив не долучатися до експерименту, ініційованого МОН?
4. Поінформувати, чи отримував департамент від Міністерства освіти лист з наказом про експеримент, відправлений 1 липня 2024 року?
Які ризики це створює
Щоб зрозуміти, чи буде якісний розрив у навчальній базі між учнями київських шкіл й інших, потрібно експертно порівнювати, що пропонує МОН і що запроваджує Київ. Поки що інформації для такого порівняння недостатньо.
Однак є ризик, що знання, які отримуватимуть київські учні, наприклад, з домедичної допомоги, не відповідатимуть міжнародним стандартам.
З іншого боку, достеменно невідомо, хто контролюватиме те, що саме викладатимуть дітям у рамках програми, пропонованої МОН. Тобто все залежатиме від обізнаності, ініціативності й бажання вчитися тих, хто цей предмет вестиме.
Урок «Захист України» в навчальному осередку
Так, минулого місяця міністерство організувало кількаденні курси для тренерів, які передаватимуть знання вчителям. Але немає гарантії, що дітям пояснять, що потрібно використовувати сертифіковані турнікети, а не китайські підробки.
7 речей, які важливо знати про турнікети, і чому китайські та саморобні турнікети не ок
Бо навіть у переліку на закупівлю вказано турнікети, які дозволено використовувати в Силах оборони. А в законодавстві досі поняття турнікета розмите, під нього підпадає і американський сертифікований CAT, і китайський з наліпкою «Парамедик». Утім це питання точно не до Міністерства освіти і науки.
З грошима також можливі ризики, особливо враховуючи сумнозвісний досвід районних управлінь освіти Києва в закупівлях для укриттів: барабани на майже мільйон або електросковорідки на 720 тисяч. Тоді як деякі школи того самого району мали укриття з пліснявою на стінах. А в тендерах з інших районів міста журналісти виявили завищення цін на 80 % під час ремонтів шкільних укриттів.
“Як у тюрмі”. Батьки показали укриття школи Києва. Це район, де хотіли купити барабани і сковорідки
Катерина Амеліна, кореспондентка LB.ua
Джерело: lb.ua