Таємниці рукопису Войніча: новий аналіз ставить під сумнів столітні припущення
Відкритий у 1912 році польським букіністом Вілфрідом Войнічем, загадковий манускрипт, названий на його честь, продовжує інтригувати дослідників. Понад століття вчені намагаються розшифрувати його невідому мову, дивні ілюстрації рослин, тварин, астрологічних символів та замків. Нове дослідження, що базується на семантичному аналізі, припускає, що шлях до розгадки може виявитися складнішим, ніж вважалося раніше, адже рукопис, можливо, читався в неправильному порядку, а його початкова форма була далека від звичної книги.
Переплутані сторінки та колективна праця: нова гіпотеза
Радіовуглецевий аналіз датує пергамент рукопису періодом між 1404 і 1438 роками, однак першим достовірно відомим власником вважається близька до імператора Священної Римської імперії Рудольфа II особа, що жила пізніше. Історія документа оповита таємницями, а нове дослідження додає ще один шар загадковості.
Команда вчених під керівництвом Коліна Лейфілда та Лізи Фагін Девіс застосувала метод латентно-семантичного аналізу (LSA) – потужний інструмент статистичного аналізу, який використовується для виявлення зв’язків і значень у великих текстових масивах. Метою дослідження було встановити первинну структуру та послідовність сторінок документа.
“Ми виявили вагомі докази того, що рукопис Войніча зовсім не був розрахований на палітурку у вигляді зошитів, а спочатку являв собою збірку окремих здвоєних аркушів (біфоліїв), призначених для послідовного читання”, – пояснюють автори дослідження.
Це припущення ґрунтується на спостереженнях, коли ілюстрації на сторінках “перетікають” через центральний розворот і продовжуються на наступній сторінці. У деяких випадках малюнки, здавалося б, мали перетинати центральний згин книги й продовжуватися на сусідній сторінці, однак відповідна сторінка розташована значно далі в рукописі.
Аналіз LSA, порівняно з іншими відомими текстами, підтверджує цю гіпотезу. Крім того, він вказує на ймовірність того, що сторінки могли бути написані різними авторами. “Насправді наявні дані вказують на те, що це, скоріше, колективна праця – можливо, збірка зошитів, за допомогою яких знання передавалися від покоління до покоління; ідея про ‘одинокого генія’ тут явно не підходить”, – зазначають дослідники.
Плутанина з порядком сторінок, як припускають науковці, могла виникнути під час переплітання книги, яке, згідно з попередніми дослідженнями, відбулося наприкінці епохи готики, приблизно у 1400-1500 роках. Це свідчить про те, що палітурники того часу могли ненавмисно внести додаткові складності в структуру цього таємничого документа.
Рукопис Войніча, який понад століття залишається нерозшифрованим, тепер постає перед нами у новому світлі. Потенційно переплутаний порядок сторінок і ідея колективної праці відкривають нові шляхи для досліджень та додають ще більше загадок до цієї унікальної історичної пам’ятки.
Раніше УНІАН повідомляв про дослідження, яке простежило 3500-річну історію вірусу овечої віспи, витягуючи його ДНК із пергаменту знаменитого Йоркського Євангелія.